|
| У
Флоренції в бібліотеці Лоренцо Медичі
зберігається рукопис Cod. Plut VII, 19 , що
являє собою написаний в ХIV в. на пергамені кодекс, який містить 268
двосторонніх аркушів (або 535 сторінок). |
| Трактат
«Алімма» ( «Мазі»), про який
йшлося раніше (см. 1.), - це лише частина
кодексу ( з 226 зв. – 268 арк.), містить понад 83
сторінок |
| У 1902 р. в
бібліотеці Лоренцо Медичі упродовж кількох
місяців працював російський
історик–візантиніст Х.Лопарєв. В результаті
його занять були опубліковані статті, в яких він
доводив, що автором виявленого ним в бібліотеці
Лоренцо Медичі медичного твору «Алімма»
давньогрецькою мовою була Добродія –
Євпраксія-Зоя. |
| Засоби
масової інформації того часу, вважаючи висновки Х.Лопарєва
майже доведеними, повідомили про них широкому
загалу. Наприклад, у журналі «Новое время» у 1905р.
з’явилася стаття під назвою «Русская
женщина-врач ХІІ века.». |
| Але
визнані вчені - візантиністи Е. Курц і
С.Пападимитріу - сучасники Х. Лопарєва
- піддали сумніву його висновки, опублікували
власні критичні зауваження, найсерйознішими з
яких вважаються: |
| -
відсутність будь-яких документальних
підтверджень того, що при одруженні Добродія
Мстиславна отримала ім’я Зоя; |
| - невірне
тлумачення джерел – Вальсамона, Пселла, Скіліци
тощо. (С.Пападимитріу навіть вважав свідчення
Лопарєва «плодом його фантазії»); |
| - один
з «кіноварних» заголовків, а саме рецепт
«Мазі пані Зої – цариці» невірно трактується
Х.Лопарєвим як назва всього медичного трактату, а
не лише рецепту (до речі, цей рецепт Зої-цариці
займає в трактаті всього 5,5 рядків на стор. 226) . |
| Версія
Х.Лопарєва понад півстоліття панувала в
багатьох джерелах. Тим паче, що крім Лопарєва,
ніхто в Росії не бачив медичного трактату, а
перекладу з давньогрецької мови на той час не
було (мабуть, за браком фахівців з
давньогрецької мови). |
| Не
зважаючи на критику, Х.Лопарєв не відмовився
від своєї «сенсаційної» знахідки щодо авторства
медичного трактату «Мазі» і продовжував
наполягати на своїй версії . Крім того, він ще
«перелічив» усіх Зой-цариць Візантії з ІХ
–ХІІ ст. і дійшов висновку, що жодна з них не
могла бути автором трактату «Мазі», крім
Зої-Євпраксії. Ця аргументація, як виявилося
пізніше, була хибною, що не відповідала фактам,
наведеним в існуючих візантійських
джерелах, але вона була підтримкою версії
Х.Лопарєва щодо Зої-Євпраксії. |
| Насправді
давні історики свідчать, що у Візантії в ХІ ст.
існувала "знаменита" імператриця Зоя
Костянтинівна Порфірорідна,
про яку Шарль Діль – відомий
французький історик - писав: |
| «В течение
почти четверти века Порфирородная Зоя наполняла
императорский дворец скандальным похождениями и
её история, несомненно, одна из самых пикантных,
какие только сохранились в византийских, и одна
из самых наиболее нам известных». |
| І
історик Х.Лопарьов з незрозумілих причин
нічого не повідомив про цікаве хобі імператриці,
яким вона захоплювалася до самої смерті, йдеться
зокрема про захоплення імператриці створенням
різноманітних ароматичних рослинних сумішей
і косметичних мазей. |
| Зоя
Порфірорідна не могла бути авторкою усього
медичного трактату «Мазі» (як, до речі, як і
інші Зої), бо він написаний професійним
практикуючим візантийським лікарем, але можна
стверджувати, що саме їй - визнаній красуні
і "експериментатору" - належить косметичний
рецепт «цариці Зої» в трактаті «Мазі» (всього із
5,5 рядків). |
| Це стало зрозумілим
тільки після появи перекладу всього
медичного трактату у 1955р., і першою
його публікацією з науковими коментарями
у 1971 р. в журналі «Византийский
Временник». |
| Книга під
назвою «Византийский медицинский
трактат ХІ-ХІV вв.»
академіка, всесвітньо відомого
вченого-візантиніста, фахівця з
давньогрецької мови Г.Літавріна вийшла
друком у Санкт-Петербурзі (1997р.). |
| До речі,
фрагменти з візантійського медичного трактату
"Мазі" друкувалися в газеті
"Валеологія" в 2001 р. і на порталі Валеолог. |
| До
відома, академіку Г.Г. Літавріну належать
інші книги і монографії: |
| - «Как
жили византийцы» |
| -
«Византийское общество и государство в Х-ХІ в.» |
| -
«Болгария и Византия в ХІ-ХІІ веках» |
|
- Константин Багрянородный. «Об управлении
государством» (издание и комментирование
трактата) |
| та інші. |
|
Література. |
| Х.
Лопарев. Брак Мстиславны. ВВ, ІХ, 1902,
стр. 418-445. |
| Э. Курц. ВZ, 1903, S, 686 - 687 |
| С.
Пападимитриу. Брак русской княжны Добродеи
Мстиславны с греческим царевичем Алексеем
Комнином. ВВ, ХІ, 1904., стр. 73-98. |
|
Г.Литаврин. «Византийский
медицинский трактат ХІ-ХІV вв.», Санкт-Петербург, 1997 |
|
Для порталу «Валеолог» ред. Довгаль
С.І. |
|
Також по цій темі |
| 1.
«Византийский медицинский трактат» - ALIMMA
(«Мазі») на Радіо Ера FM
|
|
http://www.valeolog.com/MNEWS/0414seq.htm |
| 2.
Автор візантійського медичного трактату
«Алімма» («Мазі») – практикуючий лікар, а
косметичний рецепт належить
Зої Порфірорідній |
| http://www.valeolog.com/MNEWS/0415seq.htm |
| 3.
«Византийский медицинский трактат ХІ – ХІVвв.» («Алимма») и
наследие Гиппократа, Асклепиада, Галена,
Орибасия, Аэция, Филагрия… |
| http://www.valeolog.com/MNEWS/0416seq.htm |
|
4. Об изготовлении благовонных смесей и
мазей императрицей Зоей
Багрянородной («Алимма»)
рассказал её современник М.
Пселл |
http://www.valeolog.com/MNEWS/0417seq.htm
|
|
Інші новини дивіться в НОВИНИ ЗВІДУСІЛЬ
Портал ВАЛЕОЛОГ |
| Інші новини
дивіться на порталі ВАЛЕОЛОГ |