| *** *** *** *** *** *** *** *** *** *** ***
*** *** *** *** *** |
| Элла
Георгієвна Булич |
|
За
матеріалами ІІ Міжнародної конференції
«Здоров’я: сутність, діагностика і оздоровчі
стратегії» |
| *** *** *** *** *** *** *** *** *** *** ***
*** *** *** *** *** |
| Здається неймовірним, але при всіх сучасних
успіхах медицини найсучасніші рекомендації
стосовно здоров’я були зроблені ще в глибокій
давнині. Так, ідея здорового способу життя,
широко пропагуєма в наші дні, належить
Гіппократу, який жив 2,5 тисячі років тому (460-377
років до н. е.). |
| Те саме стосується і інших рекомендацій
щодо занять фізичними вправами, харчування і
особистої гігієни – вони були відомі ще в
античності. |
| Більш того, валеологам довелося зовсім
недавно «перевідкрити» одне з основних
положень цієї науки, відомі ще Галену (131-200
років н. е.) – так званий третій стан, коли
людина ще не хвора, але вже не здорова. Сьогодні
цілком зрозуміло також, що і вчення про фактори
ризику могло бути створене як мінімум на 100 років
раніше. А скільки великих відкриттів в історії
науки про здоров’я виявилися незатребуваними. |
| «Чого не розуміємо, тим не володіємо», –
говорив Гете. Тому так важлива розробка проблем
теорії здоров’я. Без цього не можуть бути
досягнуті серйозні практичні успіхи. Адже
упродовж століть пріоритетними вважалися
лікування і запобігання хворобам, причому
зростання захворюваності і прояв нових хвороб
змушують і сьогодні лікарів приділяти
першочергову увагу боротьбі із захворюваннями.
Більш половини смертності в наші дні припадає на
хвороби серця і судин. Проте, ось слова видатного
кардіолога, який перший одержав найвищу нагороду
медичного товариства – Золотий стетоскоп – Поля
Уайта: «Хвороби серця у віці до 80 років – це
помилка самої людини, а не божа воля або дія
природи». Чи не занадто велика ціна цієї і
інших помилок, обриваючих життя людей задовго до
відпущеного ним Природою строку? До того ж, як
помітив Едвард Теллер, «люди настільки
винахідливі в своїх помилках, що передбачити ці
помилки неможливо». Тим більше їх не
виправлять найрозумніші декларації – вони стали
«другою натурою» людини. |
| Потрібна система цілеспрямованих дій,
заснованих на знанні природи людини, сутності її
здоров’я і захисних сил її організму. |
| Для розробки такої системи виключно важливо
об’єднання зусиль спеціалістів різних галузей
знань – біологів і фізиків, медиків і
гігієністів, педагогів і психологів,
спеціалістів по фізичній культурі і соціологів.
Прикладом такого об’єднання стала ІІ Міжнародна
наукова конференція «Здоров’я: сутність,
діагностика і оздоровчі стратегії», яка
відбулася в одному з польських гірських курортів
– Криниця Гурська. Конференція була
організована міжнародним валеологічним
товариством. В якості співорганізаторів в ній
взяли участь інститут кардіології Міністерства
охорони здоров’я Польщі, Науково-дослідницький
центр профілактичної медицини Міністерства
охорони здоров’я Росії і інститут геронтології
АМН України, а також низка польських
університетів. Конференція відбувалася під
патронатом Міністра охорони здоров’я Польщі
Лешка Сикорського. В конференції взяли участь 260
провідних вчених-валеологів з Австрії,
Німеччини, Білорусі, Єгипту, Лівану, Мексики,
Росії, США, України, Швеції, Польщі. |
| Конференцію відкрив вступним словом
президент Міжнародного валеологічного
товариства професор І. В. Муравов, який відзначив
інтенсивний розвиток в останні роки комплексу
наук про здоров’я, необхідність конструктивного
обговорення основних проблем здоров’я. Міцний
науковий фундамент молодої науки – валеології
вкрай необхідний для обґрунтування ефективних
оздоровчих стратегій, використовуваних в умовах
навчання, праці і спорту. Не менш важлива також
практична направленість досліджень... |
|
| СМОТРИТЕ
ГАЗЕТУ "ВАЛЕОЛОГІЯ" (май-июль 2004) |
|
