«ВАЛЕОЛОГІЯ»
ВСЕУКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА
ПОРТАЛ "ВАЛЕОЛОГ"
ІНДЕКС 35275
КАТАЛОГ ВИДАНЬ УКРАЇНИ 2005
WWW.VALEOLOG.COM
valeolog@i.kiev.ua

Iммануїл Кант i система здоров`я людини

Видатний німецький філософ Іммануїл Кант народився в місті Кенісберг, в 1724 році, де й прожив усе своє життя. Тут він закінчив університет, працював домашнім вчителем, захистив дисертацію на тему «Нове пояснення основних начал метафізичного пізнання» і одержав звання приват-доцента. На той час в університеті не було вакансії професора і Кант іде служити помічником бібліотекаря. Згодом, його призначають професором Кенігсбергзького університету. Кант викладає курси філософії, логіки, математики, механіки, фізики, географії, антропології і загальної природничої історії. Коло його наукових інтересів надзвичайне широке. Іммануїл Кант цікавився космічними планетарними законами. Він розробив теорію гравітаційної взаємодії Місяця і Землі, що впливає на швидкість їх обертання. Виходячи з ньютонівського закону земного тяжіння, Кант намагався пояснити походження Сонця, планет і їхніх супутників.
До речі, через 50 років потому французький вчений Лаплас розробив аналогічну гіпотезу і сформулював з неї математичні  висновки. Так в світовій науці утвердилась відома гіпотеза Канта-Лапласа.
Канту також належить здогадка про виникнення і загибель систем у Великому Всесвіті.
За сім років до смерті Кант (а помер він у 1804 році) залишив викладання в університеті, але продовжував займатися філософією та іншими науками...
** Kant.jpg (32088 bytes)
Система  здоров`я  Канта
В кінці XVIII сторіччя Кантом був написаний дивовижний трактат «Про здатність сильного духу силою тільки волі перемагати хворобливі відчуття». Сам Кант умів це робити. І його знамениті обіди, його пунктуальні прогулянки були лише частиною гігієнічної системи, яку він створив для себе, долаючи свою вроджену хворобливість і приступи іпохондрії, що траплялися з ним в юності. Людині необхідні музика, танці, гра. Їй може дати задоволення «гарний обід в гарному товаристві», — вважав Кант і запрошував до себе на обід певну кількість осіб: «Не менше числа грацій, але й не більше числа муз». Це означало — не менше трьох і не більше дев`яти, для того, щоб бесіда була загальною. При більшій кількості гостей кожен розмовляє тільки з сусідом.
«Думаючій людині, — говорив Кант, — їсти одній взагалі нездорово, тому що за самотнім обідом він має справу тільки з самим собою і втрачає жвавість».
Ще одна цікава думка щодо обіду: їсти разом означає довіряти один одному. Саме це закладено в старовинних звичаях. Ось такі обіди влаштовував у себе для друзів знаменитий філософ.
Сучасники з подивом спостерігали, як Кант вмів зупиняти у себе прояви простуди, нежиті. Упродовж 30 років він не разу не хворів, а справжня старість прийшла до нього на порозі дев`ятого десятка.
Голову, ноги й груди треба тримати в холоді, — вважав він, — ноги мити крижаною водою, гуляти в будь-яку погоду. До цієї системи загартування він додавав ще й силу духу, моральний наказ самому собі. Якщо не можемо заснути — виклич сон власними   зусиллями. Повторюючи для себе слово «ЦИЦЕРОН», він засинав при будь-яких обставинах.
І ще цікава дрібничка: Кант розповів, що потовчене вугілля знезаражує всіляку гнилість — він буцім-то перевіряв це на досвіді... Знав би він, що через 200 років активоване вугілля буде одним з найпопулярніших ліків саме в токсикології.
В розділі «Про п'янство» Кант розглядає цю схильність знову ж таки а аспекті громадської значущості. Той, хто бере чарку в руки, має пам`ятати, що сп'яніння, яке не вносить пожвавлення в товариство і не сприяє обміну думок, має в собі дещо шкідливе. Вино взагалі страшне тим, що впливає на розум, змінює особистість. Не намагайтеся судити про характер людини, коли вона п`яна — в цьому стані вона перестає бути сама собою, оскільки до «соків, що течуть по його жилах, примішується інша рідина».
«Нездержливість на узливання в товаристві, що доходить до затьмарення почуттів, неввічлива не тільки по відношенню до того товариства, де людина знаходиться, а й по відношенню до власної гідності».
Надзвичайною насолодою для себе Кант вважав роботу, в якій не беріг свої сили, не послабляв їх неробством і зайвим комфортом. Він говорив, що «невправляння органу так само небезпечне, як і його перевантаження». Треба менше лежати — «постіль — гніздо хвороб». Сам він вставав о 5 годині ранку, лягав о 10 вечора і тільки на 80-му році почав спочивати вдень...
Повний текст статті дивіться в газеті "Валеологія"


© Газета «Валеологія» © Портал «Валеолог»
При использовании материалов газеты «Валеологія» и портала www.valeolog.com
ссылка на газету и гиперссылка на портал обязательны.
При использовании в печати, обязательно письменное разрешение газеты valeo@i.com.ua