«ВАЛЕОЛОГІЯ»
ВСЕУКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА
ПОРТАЛ "ВАЛЕОЛОГ"
ІНДЕКС 35275
КАТАЛОГ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
WWW.VALEOLOG.COM
valeopressa@rambler.ru

   В.Вернадський - організатор Української Академії Наук, ч.1

У листопаді 1917р. в Росії більшовики здійснили переворот. Рятуючись від громадянської війни, восени Володимир Вернадський переїхав до Полтави.
Незважаючи на складну політичну ситуацію і небезпечні умови для роботи, вчений не припиняв наукових досліджень.
Після приходу до влади гетьмана Скоропадського в квітні 1918р. постає  питання про створення Української Академії Наук.   
У травні 1918р. Володимир Іванович Вернадський отримав листа з Києва від історика проф. М.П. Василенка із запрошенням приїхати до Києва "для организации широкой культурной работы". В листі також йшлося про   можливість  створення Української Академії наук.  Не вагаючись, Вернадський одразу ж виїхав до Києва і з великим ентузіазмом, зацікавленістю і підтримкою колег-однодумців занурився у роботу.
«... Коріння цієї зацікавленості тягнеться в дитинство й родинний родовід, – пише В.Брюховецький, доктор філологічних наук, почесний Президент “Києво-Могилянської Академії”. – У спогадах вченого читаємо: “Батько й мати мої були кияни. В обох родинах були живі національні українські традиції. Мої дитячі роки (1868 – 1876)  я провів в Україні, в Полтаві й у Харкові, бував і в Києві... Батько й мати знали українську мову. Мати дуже музикальна (мецо-сопрано) – прекрасно співала українські пісні, бували вдома й хори... » (В.Брюховецький, “Людина з ХХІ століття”, газ. Валеологія, №№3,4-1999).
Вернадський очолив  три важливі комісії:
- по складанню статуту Академії Наук;
- по наукових і учбових закладах;
- по створенню Центральної наукової бібліотеки.
«Академия наук, создаваемая в ХХ веке, - писав вчений, - не может строиться по уставам и типам старых академий. Она должна состоять из групп ученых, занимающихся наукой, как делом своей жизни, признаваемым государством государственно-важным делом»...
Треба визнати, що Вернадський був у Києві єдиною людиною, яка була практично знайома з академічними європейськими і вітчизняними установами та їх порядками.
Перша комісія закінчила роботу і 27жовтня 1918 р. відбулися перші збори нової Академії Наук і  вона була офіційно затверджена гетьманом Скоропадським.
В книзі «Сто великих ученых» пишеться про діяльність Вернадського в Києві «...Он активно участвует в создании Украинской Академии Наук и  избирается её президентом. Создание Украинской Академии Наук стало ярким проявлением организационного таланта Вернадского... Со времён Ломоносова никто так много не сделал для организации отечественной науки». 
Гетьман теж згадує про ці події:
«Я горячо сочувствовал этому начинанию. Была составлена комиссия под председательством профессора Вернадского и внесён закон об учреждении академии наук со всеми необходимыми ассигнованиями» (П.Скоропадский, «Воспоминания»).
Але через кілька діб Скоропадський залишає Київ, а створена Академія продовжує  існувати в основному на ентузіазмі Вернадського, на жаль, вже без палкого співчуття гетьмана, а, головне, без обіцяної ним фінансової підтримки.
В ці, здавалося,  фатальні часи Володимир Іванович з кількома колегами здійснили дійсно науковий і організаційний героїчний подвиг по створенню і збереженню  Академії наук України.
Організована вона була за зразком Петроградської – з такими самими відділеннями і науково-дослідними інститутами і комісіями. Згідно статуту Академія мала три  відділи: історико-філологічний, фізико-математичний, соціально-економічний. 
На перших загальних зборах Академії В.Вернадський був обраний її президентом. Багато було зроблено ним для організації і ідейного наповнення наукових закладів України.
За неповний 1919-й рік в трьох новостворених відділеннях Академії Наук були організовані 26 науково-дослідницьких кафедр, 15 комісій, кілька комітетів, бібліотека, три інститути.
"Несомненно, он был научным организатором большого масштаба: проявляя инициативу, он умел угадывать действие нужное, умел осуществлять эту инициативу, удачно направлял силы людей и умело расставлял их в работе, причем правильно намечал для каждого его место. Стоит заметить, что никаких трений с людьми у него никогда не было", - так писав у своїх спогадах геолог, молодий  київський вчений, професор Борис Лічков, секретар  однієї з комісій, очолюваних Вернадським. До речі, прослухані ним в ті часи лекції Вернадського, глибина його яскравих наукових ідей перетворили Лічкова  в його учня і палкого прихильника  вченого на все життя.
Умови для роботи вчених в місті були тяжкими і вкрай небезпечними.
Тільки упродовж 1919 року в Києві п’ять разів змінювалася влада..
Особливо тяжким був період окупації міста військами Денікіна, які захопили Київ в серпні 1919 р.
Їх тримісячне хазяйнування в місті супроводжувалося репресіями. Багато приміщень у Академії були відібрані, лабораторні бази розгромлені. Робота Академії була дезорганізована. Вернадський і деякі київські вчені доклали неймовірних зусиль для її врятування. 
Намагаючись підтримати роботу Академії, Вернадський двічі виїжджав до Ростова, де знаходилася особлива нарада при штабі Добровольчої армії Денікіна, в якому мешкав тимчасовий уряд.
Вернадському вдалося домовитися з Денікіним про фінансування Академії Наук. Але всі домовленості виявилися марними, їх потопили буремні хвилі громадянської війни.
Керуючи організацією Академії, Вернадський також приділяв велику увагу експериментальній роботі з проблем живої речовини і влітку 1919р. організував її польові дослідження.
Під час наукових досліджень він познайомився з М.Г Холодним, майбутнім видатним українським ботаніком, мікробіологом та екологом, який в той час вперше починав експериментувати із залізобактеріями. Вчені також накреслили майбутню наукову програму по вивченню властивостей повітряних вітамінів. Дружба двох великих вчених тривала все життя. 
Прем"єр-міністр України, виступаючи  на урочистих зборах НАН України, присвячених 150-річчю з дня народження В.Вернадського, сказав:
" В тому, що Україна упродовж багатьох десятиліть була і залишається державою великої науки, велика заслуга належить нашому співвітчизнику - геніальному вченому, видатному організатору науки, громадському діячу, першому президенту Української академії наук академіку Володимиру Вернадському..."
                                                                                            Далі буде
                                                              Гол. ред порталу Валеолог С.Довгаль
                     Див. також на порталі Валеолог :
1.       В.Вернадський - вчений, педаігог і організатор Української Академії Наук, ч.2
2.       Наукова спадщиа В.Вернадського і стратегія виживання і розвитку людства...
3.       В. І. Вернадський – Вчитель
.4.            В.Вернадський:   Кілька слів про ноосферу
5.      ФЕНОМЕН   ВОЛОДИМИРА  ВЕРНАДСЬКОГО
6.       Дослідження астробіологів NASA підтверджують «теорію вічності життя» академіка        Володимира Вернадського
7.      Галактика Вернадського воїстину неосяжна і велична...
                             та інші.
                                        Інші новини дивіться в НОВИНИ ЗВІДУСІЛЬ
                                                                    Портал ВАЛЕОЛОГ
Інші новини дивіться на порталі ВАЛЕОЛОГ


© Газета «Валеологія» © Портал «Валеолог»
ТЕКУЩИЕ НОВОСТИ
NEWS *** ВСЯКАЯ ВСЯЧИНА *** NEWS
При использовании материалов газеты «Валеологія» и портала www.valeolog.com
ссылка на газету и гиперссылка на портал обязательны.
При использовании в печати, обязательно письменное разрешение газеты valeopressa@rambler.ru

Находится в каталоге Апорт * Находится в каталоге HITUA